У 1950 році була організована Міжнародна Поліцейська Асоціація. Один із засновників цієї неурядової організації був сержант з Великобританії А. Троуп. Для її створення спочатку він листувався з колегами з інших країн. Мета організації - обмін досвідом та професійними навичками. У неї можуть входити і працюючі поліцейські, і звільнені, і пенсіонери.

Спочатку було всього 100 членів, а сьогодні в МПА входять поліцейські з 64 країн, число членів перевищує 400 000. Членство гарантується будь-якого поліцейського, неважлива раса або посада, віра і мова. Є представництва МПА при ООН, при Раді Європи. Організація МПА є незалежною ні від кого, ні від профспілок, ні від політиків чи урядів. Вона відкрита для тих країн, де не створюють перешкод для міжнародного обміну досвідом серед поліцейських професіоналів.

Україну прийняли до МПА у 1997 році на п'ятнадцятому Всесвітньому Конгресі в Канаді. Це сталося тому, що наші працівники міліції хотіли спілкуватися з представниками своєї професії з різних країн для допомоги в роботі, для взаємної підтримки, для оволодіння новинками професійної техніки, криміналістики, дозволу юридичних проблем.

До складу Української секції МПА приймаються найкращі представники професії, які можуть допомагати роботі на міжнародному рівні, виділяються своїми знаннями й уміннями.

Завдання МПА - підвищувати рівень працівників правоохоронних органів, займатися взаємодопомогою на роботі і в побуті, виховувати молодих працівників у повазі до закону і людям. Боротьба зі злочинністю - завдання міжнародна, для її успішного рішення необхідно постійне міжнародне співробітництво. У наш час електронних комунікацій і повсюдної комп'ютеризації з'являються нові виду злочинів, злочинцям іноді навіть немає необхідності перетинати кордони держав, щоб вчинити злочин за кордоном, це відбувається віддалено, по Інтернету. Тому, роль міжнародного спілкування зростає з кожним роком, воно необхідне на постійній основі для передачі передового досвіду боротьби зі злочинами, їх профілактикою та вдосконаленням законів.

Крім того, із зростанням поїздок за кордон, виникають проблеми, коли скоюються злочини проти громадян України. Для вирішення подібних питань необхідний тісний контакт з правоохоронцями тих країн, де було скоєно злочин проти наших громадян, або навпаки, нашими громадянами. Стають актуальніше питання передачі інформації по боротьбі з організованою міжнародною злочинністю, світовим трафіком наркотиків, терористами і т.д.